"451 градус за Фаренгейтом"
Тема
Твір Рея Бредбері розкриває гостросоціальну проблематику життя суспільства, що не втрачає своєї актуальності протягом багатьох років.Центральна тема роману – роль книги в житті людини. Письменник без прикрас демонструє суспільство масового споживання, яке втратило здатність самостійно, мислити, аналізувати, що відбувається і робити власні висновки.Інтелектуально деградованих суспільством набагато легше маніпулювати, і це прекрасно відомо чинному уряду, яке накладає заборону на всі книги. Джерелом інформації служить ЗМІ і телебачення, яке поволі отупляє населення, підносячи всі новини в потрібному ракурсі.Основна думка твору – світле майбутнє людства неможливо без досвіду минулих поколінь, укладених в найважливіших джерелах знань і життєвого досвіду – книгах. Вибираючи між ними і розважальними шоу на користь останніх, люди прирікають себе на неминучу деградацію. Це загрожує найсерйознішими наслідками для суспільства, оскільки воно саме програмує себе на повне знищення.Також автор розкриває не менш важливу тему сім’ї та сімейних цінностей. Замикаючись в собі і закостеніння у власному егоїзмі, люди починають ігнорувати всю важливість сім’ї. Емоційна відчуженість від найближчих людей – пряма дорога до самотності і абсолютної незахищеності, адже тільки сім’я здатна прийти на виручку навіть в найскладніших життєвих ситуаціях. Цінувати своїх рідних, невпинно дбати про них і берегти духовну близькість – ось чому вчить книга Бредбері.У своєму романі автор піднімає такі проблеми маніпулювання суспільством за допомогою ЗМІ, надмірне захоплення технічним прогресом, заміни моральних цінностей споживчими. Своїм твором Бребері хоче донести просту думку – у суспільства, в якому під забороною знаходяться книги, немає майбутнього.
Композиція
Проводячи в романі «451 градус за Фаренгейтом» аналіз твору, слід зазначити, що в основі його композиційної структури лежить принцип антитези. Вся книга буквально пронизана протипоставленими світла і темряви, суєти і спокою, шуму і тиші.Побудова композиції традиційно, і включає в себе експозицію, зав’язку, розвиток подій, кульмінацію і розв’язку.
- Експозиція – знайомство читача з версією сучасного світу, в якому немає місця книгам. Будь-які друковані видання знаходяться під забороною і підлягають спалення. Цим займаються спеціально навчені люди – пожежники, до яких належить головний герой роману Гай Монтег.
- Зав’язка – сигнал пожежної тривоги закликає пожежників якомога швидше висуватися до місця виявлення забороненої літератури.
- Розвиток подій – знайомство Монтега з Кларисою, яка відкриває йому очі на справжній стан речей. Поступове переосмислення головним героєм світу, в якому він звик жити, ні про що не замислюючись і ні в що не вникаючи.
- Кульмінація – добровільне самоспалення жінки, яка не бажала розлучатися зі своїми улюбленими книгами, які служили їй джерелом справжньої радості, приємних переживань, безцінних спогадів.
- Розв’язка – переживши зраду дружини, зацикленої на перегляді телепередач, Монтег примикає до опозиції – людям, які вирішили будь-що-будь зберегти нащадкам багату літературну спадщину.
Головні герої
- Гай Монтеґ, пожежник
- Мілдред Монтеґ, дружина Гая, здатна зробити донос владі на чоловіка
- Кларіса, молода дівчина, подруга Гая
- Фабер, професор, друг Гая
- Брандмейстер Бітті, капітан пожежників
Всіх героїв роману можна розділити на дві групи: тих, які читають книжку і тих, які не читають.
Мілдред не читає, постійно дивиться телевізор, забула навіть, де і коли вперше зустрілася зі своїм чоловіком, не має про що з ним говорити, не хоче мати дітей, вимагає грошей;
Місіс Фелпс не читає, поміняла трьох чоловіків, байдужа до кожного,“у мене немає дітей, та й хто, будучи при своєму розумі, захоче їх мати”?;
Місіс Бауеллс не читає, “це не так страшно: дев’ять днів з десяти діти в школі, а коли вони приходять додому, я заганяю їх в вітальню і вмикаю телевізор, це як закинути брудний одяг у пральну машину”
Фабер читає, “мені аж болить від того, що відбувається”, допомагає Гаєві Монтегу врятуватися «радіопередавач, читає Біблію»;
Кларіс Маклелен читає, як і вся її сім’я. з нею цікаво поговорити навіть про найменші дрібниці “як вам не соромно, ви ні в кого не закохані”(про кульбабу, про дощ), вміє дружити
брандмейстер Бітті читає, вважає себе невинним, бо люди самі перестали читати, продовжує цитату про Рідлі(“з божою поміччю, Рідлі, ми сьогодні запалимо таку свічку, якої їм не загасити довіку”, “світ спокійно обходиться без книг”, цинізм переходить у відчай, прагне смерті).
Гай Монтег спочатку з одними, потім з іншими “я не хочу робити тільки те, що мені скажуть, я не хочу переходити на чиїсь бік”
